Неформальні трудові відносини на промислових підприємствах Російської імперії в останній третині XIX – на поч. XX ст.

Abstract

Стаття вивчає неформальні трудові відносини на промислових підприємствах Російської імперії на матеріалах Донецько-Придніпровського економічного району протягом 1870–1917 рр. Джерельною основою дослідження є документи особового походження, доповнені матеріалами обстежень, що їх здійснили урядові комісії та земства. Встановлено, що неформальні трудові відносини проявлялись у неоформленому працевлаштуванні, маніпуляціях із заробітною платою робітника, у виконанні невідповідної обійманій посаді роботи, у корупції тощо. В неформальних трудових відносин була система виграшів, зисків і взаємних ризиків, за якої кожна зі сторін мала своєрідні способи захисту своїх інтересів, що реалізувались в умовах неформальних домовленостей. Неформальні трудові практики набули поширення через низьку правову культуру не тільки працівників, але й роботодавців. Причиною їх появи також стала відсутність відпрацьованих механізмів державного контролю за дотриманням трудового законодавства. Протягом останньої чверті ХІХ – поч. ХХ ст. частина неформальних трудових практик витіснялась формальними практиками. Це було спричинено модернізацією трудової етики учасників трудових відносин, посиленням регулятивної та контролюючої ролі держави, а головне – організаційними змінами промислових підприємств, як-от становлення великого корпоративного промислового виробництва з ієрархією найманих управителів. Але процеси формалізації трудових відносин були нелінійними й відбувались неоднаково успішно. Деякі неформальні практики виявились дуже живучими і збереглись донині.