Рецептивний потенціал сцени з воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра „Макбет”

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Пастушук, Галина
dc.date.accessioned 2020-09-24T10:15:32Z
dc.date.available 2020-09-24T10:15:32Z
dc.date.issued 2013
dc.identifier.citation Пастушук Галина. Рецептивний потенціал сцени з Воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет» / Галина Пастушук // Питання літературознавства : науковий збірник / гол. ред. О. Червінська. – Чернівці : Чернівецький національний університет, 2013. – Вип.88. – С. 7-21 uk
dc.identifier.uri http://er.ucu.edu.ua/handle/1/2353
dc.description.abstract Анотація. Проведено (інтер)текстуальний аналіз третьої сцени другого акту трагедії Вільяма Шекспіра з метою виявлення в ній прихованих алюзій на середньовічну містерійну п’єсу „Зішестя в ад” і пов'язану з нею карнавальну традицію сценічного блазнювання. Шляхом аудіо-візуальної реконструкції зафіксованої у тексті театральної гри розкрито рецептивний потенціал сцени, на перший погляд „відірваної” від фабульної канви трагедії. Доводиться думка, що сцена з Воротарем являє реципієнту водночас трансцендентний і реалістичний виміри п’єси. Загострення есхатологічних мотивів через проведення прихованих паралелей „Макбет - диявол", „диявол - Воротар”, „Макбет - Воротар” засобами інтертекстуальної гри стає визначальним для „локалізації" сюжету трагедії в театральному часопросторі Лондона поч. XVII ст. та її стереоскопічної рецепції сучасниками Шекспіра. uk
dc.language.iso uk uk
dc.publisher Чернівецький Національний університет uk
dc.subject Шекспір uk
dc.subject рецепція uk
dc.subject блазень uk
dc.subject Макбет uk
dc.title Рецептивний потенціал сцени з воротарем у трагедії Вільяма Шекспіра „Макбет” uk
dc.title.alternative The Receptive Potential of the Porter’s Scene in William Shakespeare’s tragedy “Macbeth” uk
dc.type Article uk
dc.status Опублікований і розповсюджений раніше uk
dc.subject.udc УДК 821.111-21.09"15/16"
dc.description.abstracten The article presents an (inter)textual analysis of Scene 3 Act 2 in the well-known tragedy by William Shakespeare aimed at manifesting its hidden allusions to the medieval mystey play “The Harrowing of Hell” and its carnivalesque tradition of stage foolery. By means of the audio and visual reconstruction of the theatrical play fixed in the text, the author reveals the receptive potential of the scene which may seem irrelevant to the tragedy main plot canvas. It is argued that the Porter’s Scene reveals to the recipient both transcendental and realistic dimensions of the play. Exacerbation of escathological motives via parallels “Macbeth – devil”, “devil – Porter”, “Macbeth – Porter” by means of intertextual play becomes a determinant factor for “locating” the tragedy plot in the theatrical chronotopos of the early 17th century London, as well as for its stereoscopic reception by Shakespeare’s contemporaries. uk
dc.relation.source Питання літературознавства : науковий збірник uk


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу

Пошук


Перегляд

Мій обліковий запис