Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Kashchuk, Oleksandr, Олександр Кащук | |
dc.date.accessioned | 2018-01-15T21:45:59Z | |
dc.date.available | 2018-01-15T21:45:59Z | |
dc.date.issued | 2014 | |
dc.identifier.citation | Втручання імператорів у доктринальні справи церкви в контексті аріанської полеміки IV століття // Наукові записки Національного університету «Острозька академія», Cерія «Історичне релігієзнавство» (фахове видання). – Вип. 9. – Острог, 2014, – С. 67-78. | uk |
dc.identifier.uri | http://er.ucu.edu.ua/handle/1/1178 | |
dc.description | Стаття | uk |
dc.description.abstract | У статті аналізується спосіб втручання перших християнських імператорів у доктринальну сферу Церкви. Причиною імператорського втручання було намагання залагодити релігійний конфлікт, що виник на основі аріанської дискусії. Імператор Костянтин Великий симпатизував проаріанським єпископам і підтверджував рішення проаріанських синодів, які мали би покласти край богословському непорозумінню. Син Костянтина Констанцій також симпатизував проарінському сповідуванню. Він не тільки скликав синоди, а й сам брав у них участь. Синоди компонували нові символи віри. Констанцій практикував переслідування з метою утвердження проаріанського сповідування. Імператор Валент рішуче сприяв поширенню вже існуючих проаріанських символів віри. Він жорстоко переслідував тих, хто їх не приймав. Імператор Теодозій авторитетом своєї влади наказав дотримуватися Нікейського символу віри. Таким чином перші християнські імператори принаймні опосередковано втручалися у доктринальну сферу церкви в контексті аріанської полеміки. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | Національний університет "Острозька академія" | uk |
dc.subject | Імператор, Церква, аріанство, доктрина, синод; emperor, Church, Arianism, doctrine, synod | uk |
dc.title | Втручання імператорів у доктринальні справи церкви в контексті аріанської полеміки IV століття | uk |
dc.type | Article | uk |
dc.status | Опублікований і розповсюджений раніше | uk |
dc.description.abstracten | The Intervention of the Emperors in Church Doctrinal Affairs in the Context of the Arian Controversy of the IVth Century. The article analyzes the method of interference of the first Christian emperors in the doctrinal sphere of Church. The cause of the imperial intervention was an attempt to resolve the religious conflict that had arisen from the Arian debate. Emperor Constantine the Great sympathized with the pro-Arian bishops and confirmed the decisions of the pro-Arian synods, which would have put an end to the theological misunderstanding. Constantius, son of Constantine, also sympathized with the pro-Arian confession. He didin’t not only convene synods, but also took part in them. Synods composed new creeds. Constantius persecuted anti-Arian Christians to strengthen the pro-Arian confession. Emperor Valens strongly promoted the spread of the existing pro-Arian creeds. He persecuted those who did not accept them. Emperor Theodosius by the authority of his government ordered to adhere to the Nicene Creed. So at least the first Christian emperors were interfering indirectly with the Church doctrinal sphere in the context of the Arian controversy. | uk |