"Я чула крики і стогін людей, чула постріли…": місцеві колаборантки та нацистські насильницькі практики в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944)

Abstract

Тема місцевої колаборації в окупованій Україні залишається дискусійною і слабко вивченою. Конкретні дослідження про залучення місцевих колаборантів до нацистських насильницьких практик почали з’являтися лише в останні десятиліття, особливо після спрощення доступу до колишніх радянських архівів. Лише в здійсненні Голокосту, за приблизними підрахунками, взяло участь 30 000–40 000 із них. Примітно, що жінки, які співпрацювали з нацистами, залишились фактично поза увагою дослідників. Цю своєрідну "невидимість" важливо подолати задля більш чіткого розуміння масштабів нацистського насилля в окупованій Україні — окреслити ролі, які відводились при цьому місцевим колаборанткам, а також діапазон їхніх мотивацій. В статті робиться спроба проартикулювати дану проблему на прикладі двох перекладачок німецької жандармерії, які діяли в період нацистської окупації на території генеральної округи "Волинь-Поділля"