Психоаналітична інтерпретація феномена тероризму

Abstract

Здійснено аналіз феномена тероризму з позиції психоаналітичного підходу в річищі теорії ідентичності Е. Еріксона, селф-психології Х. Кохута, теорії об’єктних стосунків. Терористичну діяльність розглянуто крізь призму негативного розв’язання кризи ідентичності, нарцисичного ураження, що проявляється у формі нарцисичного гніву, заздрості, екстерналізації несвідомих фантазій шизоїдно-параноїдної позиції. Виходячи з концепції В. Біона про базову позицію боротьби і втечі також проаналізовано динаміку терористичної групи (проявляється в параноїдній регресії групи, котра розколюється або шукає зовнішнього ворога, проти якого може консолідуватися навколо лідера). Показано, що терористичну групу згуртовує примітивна ідеологія, в якій різко диференційовано добро і зло, нетерпимість до амбівалентності й двозначності, а також особистість лідера, що характеризується параноїдними рисами чи навіть злоякісним нарцисизмом.