Функціонування хоронімів на території на території Львова впродовж середини ХІХ - початку ХХІ ст.

Долинська, Мар’яна

Домівка
→
Faculty of Humanities | Гуманітарний факультет
→
Кафедра класичних, візантійських та середньовічних студій [стара організаційна структура]
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Долинська, Мар’яна
dc.date.accessioned	2017-05-01T16:58:36Z
dc.date.available	2017-05-01T16:58:36Z
dc.date.issued	2016
dc.identifier.citation	Долинська М. Функціонування хоронімів на території Львова впродовж середини ХІХ – початку ХХІ ст. / Мар’яна Долинська // Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2016. – № 1. – С. 191-206.	uk
dc.identifier.uri	http://er.ucu.edu.ua/handle/1/1106
dc.description.abstract	До нашого часу поряд з офіційними (затвердженими в юридично установлений спосіб) продовжують творитися і функціонувати традиційні назви місць, які також можна визначити як назви неадміністративних утворень. На терені будь-якого міста переважну частину таких топонімів становлять хороніми, тобто назви обмеженої в якийсь спосіб ділянки на загальній території міста, інакше кажучи, − це назви, що описують будь-які утворення на території міста, за виключенням вулиць, проспектів, площ, майданів і т. п. Відповідь на питання наскільки достовірним джерелом є урбаноніми, зокрема, хороніми розпочинається з ретроспективного аналізу їхнього функціонування (життя). Ретроспективне порівняння 65 хоронімів, що вживаються в живому мовленні в наш час, з джерелами (путівниками початку ХХ ст., картами міста середини ХІХ ст., супровідними до кадастрових карт журналами), дозволяють більш-менш визначити закономірності тривалості їхнього життя Оскільки для дослідження використано адміністративний поділ Львова його австрійського періоду (середмістя та чотири передмістя), зі студії необхідно виключити назви, які іменували об’єкти розташовані поза межами визначеної вище території. Це: 1. Назви всіх колишніх міських сіл, 2. Село Сигнівка, яке як адміністративна одиниця появилося десь в XIX ст. на теренах Галицького передмістя маґдебурзького періоду. 3. Назви межуючих з територією Львова сіл, які не перебували під юрисдикцією міста. 4. Мікротопоніми зафіксовані на теренах всіх названих вище давніх сіл. Отже, залишається 48 назв, які стосуються середмістя і передмість Львова. З них 1 виникла наприкінці XX ст. і 8 впродовж його першої половини. Ще 15 хоронімів (як і об’єктів, які вони іменують) походять з XIX ст. Отже, тільки 24 назви, що зараз функціонують в розмовній мові на території міста, виникла раніше від середини XIX ст. Необхідно продовжити дослідження з ретроспективним порівнянням їх з назвами зафіксованими в ранньомодерних серійних джерелах.	uk
dc.language.iso	uk	uk
dc.subject	хоронім	uk
dc.title	Функціонування хоронімів на території на території Львова впродовж середини ХІХ - початку ХХІ ст.	uk
dc.type	Article	uk
dc.status	Публікується вперше	uk
dc.subject.udc	УДК: 528.4(477.83)«18/20»
dc.description.abstracten	The middle 19th century – earl 21st century LVIV’S HORONYMS FUNCTION There are official and traditional names of places upon the territory of town or city. They have existed from ancient times till contemporary days. The official ones have been pass by some executive body, the traditional names describe the place by others places, buildings or nature objects nearby. Toponyms are divided in some classes and subclasses. Horonym describe nonlinear structures (territories) and have called any places on town’s area, except streets or squares. Hodonyms do not provide the information about official administrative division of contemporary time, but give the traditional names in use. To answer a question how long last this class of the city’s names, one have to base on retrospective comparison of the prestatistical source. The contemporary vocabulary of Lviv’s dialect (Leksykon lvivskyy povazhno i na zhart) have fixed 65 horonyms of Lviv’s area, which current are using by city dwellers. That was the basement of analysing by retrospective method. This data were comparing with such sources: late 19 c.-early 20 c. guidebooks and maps with their accompaniment notes. The administrative units division of Lviv’s territory was apply in this article, because during long 19 century Lviv was a part of Austro-Hungary Empire. That’s why there were excluded 4 groups of horonyms: 1. The names of the former city’s villages that are currently preserved as the city’s horonyms, because those villages were absorbed into city only during 20-th century. (Today names of those former villages do not reflect the administrative units division). 2. Village Sygnivka, which was founded only in 20th.years of 19 century on the area of the former suburb Halytskie of Lviv’s earlymodern period. 3. The names of villages, which surrounded town’s area, but there were not under the rule of town hole. 4. All names of objects, which were upon area of these villages. So leaved (abandoned) 48 names (horonyms) after excludation. Analyzing showed: 1 name came into being in late 20th century and 8 ones during its first half. 15 horonyms, as well, as their names were founded during 19th century. So, remind 24 names, which were founded during earlier period. One have to compare them with names, fixed by earlymodern sources.	uk
dc.relation.source	Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2016. – № 1.	uk